{͵ʌnkənʹvıktıd} a юр. неосуждённый, не признанный виновным
[͵ʌnkənʹvıktıd] a юр.неосуждённый, не признанный виновным
unconvicted: übersetzung unconvicted adj nicht vorbestraft
незасуджений - unconvicted person- unconvicted suspect
unconvicted [͵ʌnkənʹvıktıd] a юр. неосуждённый, не признанный виновным
прил. неосужденный, не признанный виновным
незасуджений unconvicted personunconvicted suspect
adj юр. незасуджений; не визнаний винним.
неосуждённый
(0) не признанный виновным
незасуджена особа
незасуджена особа
статус неосужденных лиц
статус неосужденных лиц
підозрюваний, винуватість якого не була визнана судом
підозрюваний, винуватість якого не була визнана судом
подозреваемый, виновность которого не была признана судом